У п’ятницю, 3 вересня, голова облдержадміністрації Олександр Ледида зустрівся з директором ТОВ «Флектсронікс» Тарасом Петриною. Йшлося про реалізацію нового потужного проекту вартістю 15 мільйонів доларів.

Тарас Петрина поінформував керівника краю про реалізацію компанією нового інвестиційного проекту. Так, передбачається, що вже навесні наступного року в Мукачеві буде відкрито новий потужний завод, де планується працевлаштувати понад 3 тисячі краян. Тут планують виробляти електронну продукцію для відомих світових брендів.
– Ми вже закупили високотехнологічну виробничу лінію, завезли її на Закарпаття. В Мукачеві збудований завод площею 22 тисячі метрів квадратних, де й будуть встановлені лінії. Нині триває підготовка до  монтажу інженерних систем, – повідомив директор підприємства.
Окрім того, Тарас Петрина відзначив, що компанія, яка працює на ринку Закарпаття майже десять років, і надалі планує розширювати виробництво.
– Закордонні інвестори довіряють новій владі, бізнес відчуває стабільність. Закарпаття розглядається як надзвичайно перспективний і привабливий регіон, де є кваліфікована робоча сила, розвинута інфраструктура. Ще одна перевага – близькість до кордонів.  Тому нові проекти – не за горами, – констатував Тарас Петрина.
На зустрічі йшлося і про проблеми. Зокрема – повернення податку на додану вартість. Наголошувалося й на відновленні вантажних перевезень у пункті пропуску «Лужанка».
Керівник краю запевнив, що усіляко сприятиме інвесторам. Також додав, що перспективними районами для розвитку бізнесу можуть стати Міжгірський, Тячівський та Рахівський, де поки що замало потужних виробництв.
– Обласна влада зацікавлена в нових проектах, адже це нові робочі місця, надходження до бюджету. Інвестиції – реальний крок до покращення добробуту краян, – відзначив Олександр Ледида.

Варто зазначити, що протягом останніх років в реальний сектор економіки Закарпаття інвестицій практично не надходило, що було пов’язано як із впливом кризових явищ у світовій економіці, так і з несприятливими інвестиційними умовами: бюрократія, корупція, тощо.

UA-Time, за матеріалами прес-центру ОДА

Правительство Украины внедряет упрощенную систему налогооблажения. Об этом сообщил сегодня премьер-министр Украины Николай Азаров, презентуя проект Налогового кодекса Украины, сообщает «РБК-Украина».

«Мы применяем упрощенную систему при внешне-экономической деятельности и производстве подакцизных товаров. Предлагается ввести налог на недвижимость. Пока эта норма мягкая. Она вводится при наличии более 100 кв. м в городе и более 200 кв. м в селе», – отметил премьер.

Он объяснил, что из под этого налога выводятся более 95% граждан Украины, а 5%, которые имеют большие дома, будут платить по 10 грн за 1 кв. м в год.

Премьер также отметил, что Налоговый кодекс отменяет рыночный сбор, налог на рекламу и ежегодный налог с владельцев транспортных средств.

«Все это мы делаем, рассчитывая на значительную часть поступлений акциза на бензин, то есть действуем по принципу: чем больше человек ездит, чем больше у него автомобиль, тем больше он будет платить», – сказал он.

Сегодня, во время презентации Налогового кодекса премьер-министр Украины Николай Азаров сообщил, что 5-процентная ставка налога на доходы физических лиц будет распространятся только на те вклады, которые превышают сумму 200 тыс. грн.

«Мы вводим 5-процентную ставку на доход, который образовывается у гражданина от депозита при сумме этого депозита более 200 тыс. грн. Мы предлагаем еще одну спорную норму, которая вызовет критику в наш адрес», – отметил премьер.

Он также сообщил, что более 90% населения Украины имеют вклады в банках ниже 200 тыс. грн. «То есть, мы переложили часть компенсаторов на богатых, и эта норма в этом кодексе получила свою реализацию», – подытожил Азаров, сообщает РБК-Украина

Теперь международная структура будет следить за банками, страховыми компаниями и рынками.

Евросоюз, Еврокомиссия и Европарламент в четверг «стали на один шаг ближе к созданию трансграничных финансовых контролеров». Окончательно одобрение нововведение должно получить на встрече министров финансов в Брюсселе во вторник, и затем – Европарламента в конце этого месяца.

Согласно документу, в Евросоюз создает 3 новых учреждения для контроля банков, рынков и страхования. ЕС надеется на запуск этих европейских органов надзора (ЕОН) в январе.

Новые учреждения получат дополнительные полномочия, чтобы лучше контролировать финансовых игроков и быстро действовать по всей Европе. В частности, в компетенции ЕОН будет временное запрещение финансовых продуктов высокого риска.

Напомним, споры о контроле над финансовой системой ЕС уже привели к конфликту между Европарламентом иотдельными государствами. В частности, Великобритания настаивает на том, чтобы решения ЕОН не касались внутреннего финансового пространства государств, пишет Главред

Поляки говорят о невыполнении соглашения, которое гарантировало поставки газа до 2020 года

Национальная акционерная компания «Нефтегаз Украины» с 1 сентября приостановила экспорт украинского газа в польский Грубешув.

Об этом говорится в сообщении польской нефтегазовой компании Polskie Gоrnictwo Naftowe i Gazownictwo S.A.

«Нефтегаз» объяснил прекращение поставок изменениями украинского законодательства, согласно которым все объемы добытого НАКом газа внутри страны должны реализоваться на украинском рынке для потребностей населения.

«PGNiG не согласен с аргументом украинской стороны и потребует выполнения соглашения, срок которого истекает в конце декабря 2020», – говорится в сообщении.

«Нефтегаз» ежегодно экспортирует около 5-6 млн куб. м газа в Польшу, вышеуказанное соглашение предусматривает поставку до 9 млн куб. м газа/год, передает Обком.

PGNiG отмечает, что приостановка поставок со стороны украинского холдинга не влияет на функционирование экономики Польши.

По материалам: Обозреватель

У ході державного візиту Президента України до Китаю сторони домовилися суттєво збільшити взаємний товарообіг. Про це Президент Віктор Янукович повідомив представникам української преси після церемонії підписання двосторонніх документів про співпрацю.

За словами Президента, “не пізніше 2012 року взаємний товарообіг має збільшитися щонайменше до 10 мільярдів доларів США”.

Віктор Янукович поінформував, що Україна готова брати участь у розвитку пріоритетних проектів на території КНР, зокрема у відсталих регіонах Центрального і Західиого Китаю. “У нас є для цього можливості й потенціал”,- сказав він.

Глава Української держави також зазначив, що розвиток економіки Китаю, яка продемонструвала зростання ВВП в першому півріччі у понад 11 відсотків, є вражаючим і таким, який може слугувати прикладом для України.

За матеріалами: УКРІНФОРМ

Влада Польщі слідом за країнами Прибалтики хоче відсторонити «Газпром» від управління його газопроводом, що проходить через територію країни.

У рамках реалізації положень Третього енергопакету ЄС Польща пропонує передати місцеву ділянку газопроводу Ямал-Європа потужністю 33 млрд кубометрів газу в рік під контроль державної Gaz-System. «Газпром» же готовий прийняти послуги компанії тільки як технічного оператора.

Єврокомісія вимагає від Польщі приведення умов експлуатації місцевого відділку російського газопроводу Ямал-Європа у відповідність до Третього енергопакета ЄС. «Існує вимога, що така інфраструктура повинна управлятися незалежним органом і бути доступна третім сторонам, – заявив у вівторок представник Єврокомісії Джозеф Еннон. – Ми хочемо бути впевнені, що цей газопровід не буде використовуватися лише однією-двома компаніями».

Як вдалося з’ясувати «Коммерсанту», у Польщі вже є план з виведення газопроводу з-під контролю «Газпрому».

У прес-службі «Газпрому» від коментарів відмовилися.

За матерілами: ZIK

Наші банки мають достатньо грошей на позики, але дістати їх складно…

Світова фінансово-еко­номічна криза все ще дається взнаки. Тільки-но українці почали звикати до дешевих і часто нічим не забезпечених кредитів (згадайте, як у магазинах можна було запросто оформити покупку без будь-яких довідок про доходи), як умить гроші зникли.

А за ними – й деякі банки зі вкладами людей. Нині ситуація вже нормалізувалася, щоправда про повернення до безпроблемного життя наразі не йдеться. Якою ж є ситуація на ринку кредитування і чого слід очікувати найближчим часом, «Замок» розпитав експерта банківської справи Інну КОНАР.

Ринок оживився

– Інно Іванівно, нині аналітики фінансового ринку спостерігають пожвавлення у сфері кредитування й навіть падіння позикових ставок…
– Цьогоріч маємо синхронне зниження відсотків як за кредитами, так і за депозитами. У тому числі за тими позиками, які були видані раніше й потім у зв’язку з ринковими кризовими реаліями на них було піднято відсоткові ставки. Загалом нині маємо зниження кредитних ставок у середньому на 0,5 % у доларах і 1 % у гривнях.

– З чим це пов’язано?
– На сьогодні банки, які пережили кризу, накопичили багато коштів. У деяких установах депозитний портфель нині у кілька разів перевищує кредитний. Це пов’язано з тим, що останнім часом довіра людей до банків почала відновлюватися. Гроші (і чималі) несуть. Тому утворився надлишок готівки. Через це фінустанови й знижують відсотки. Окрім того, нині в них є можливість дістати дешеві кредити за кордоном під 3–4 %, чим відтак можна оперувати в Україні. Тому нема сенсу брати в населення кошти під високі відсотки. Як наслідок, ставки за депозитами знижуються щомісяця на 0,5–1 %. Прогнозується, що цьогоріч інфляція сягатиме 12–13 %, тому для людей депозитні ставки становитимуть 14–15 % у гривнях, близько 7 % у доларах та 6 % у євро.

– Кредитування збільшилося?
– Так. Якщо раніше банки видавали позики обережно, переважно через картки чи заставні документи, то нині вже стали кредитувати бізнес. Почало працювати й мікрокредитування. Також видаються позики на придбання авто, щоправда, за системою лізингу.

– Що мається на увазі?
– Машина оформляється на банк, а покупець користується нею за дорученням, сплачуючи кредит. Коли позика погашена повністю, авто переоформлюється на власника.

– У такий спосіб банки перестраховуються, пам’ятаючи нещодавній досвід, коли кредити не повертали?
– Так, пам’ятають про ризики. Нині банки їх оцінюють дещо по-іншому. Загалом є зміна ставлення до заставного майна, бо його важко оцінити: вартість постійно змінюється. Так само з часом  знижується ціна авто, які більше страждають від експлуатації. У нинішній ситуації банки не дозволяють собі таких ризиків.

– Хто, за вашими спостереженнями, частіше звертається по кредити: фізичні особи, підприємства, організації?
– Більше останні. Фізичні особи нині дуже обережно ставляться  до отримання кредитів.

– А хто з-поміж фірм?
– Найбільше – малі підприємці. На жаль, великі не надто активні. Річ у тім, що банки нині можуть і хочуть кредитувати, але нема кого. Відсотки за кредитами знизилися, але не набагато. До того ж фінансові установи стали обережнішими у виборі позичальників. Ураховують більше критеріїв платоспроможності. Кошти без детальної перевірки клієнта, як це було раніше, нині ніхто не видає.

– Як щодо споживчих кредитів?
– Маємо їх досить багато. На купівлю товарів зокрема. Але видають їх банки, детально перевіряючи фінансові спромоги позичальника, його заощадження й перспективи. Також перевіряють кредитну історію. Банки обмінюються такою інформацією, чого раніше не було.

– Тобто якщо людина платоспроможна й потребує кредиту, то вона може його нині отримати?
– Гадаю, так.

Відсотки знижуватимуться, але поволі

– Тож фінансова криза минула?
– Ні. Вона перейшла у латент­ний стан, однак у нас проявляється не так виразно, як, скажімо у США, де вже найближчим часом можливе нове загострення. Ми не встигли увійти в таку велику залежністі від кредитів, як на Заході. У нас цей процес лише почав розгортатися, та криза його зупинила. Вона вже не помітна різко, але ще й не минула.

– Що можна очікувати на фінансовому ринку найближчим часом: перманентну кризу чи оздоровлення економіки і відповідно збільшення кредитування?
– Загальні прогнози можна робити, якщо комплексно оцінювати економічну й політичну ситуацію в країні. Цим напряму зумовлюється життя людей у цілому й робота фінансових установ зокрема. Тобто маємо залежність від політики уряду: новації в оподаткуванні, відрахування до Пенсійного фонду впливають на достаток кожної людини і стан банківської системи. Що стосується кредитування, маємо й тут певні зрушення, бо наші підприємства взялися активніше торгувати. Гадаю, з цим пов’язане й вирівнювання курсів валют, навіть їхнє зниження, бо різниця імпорту та експорту фактично знівельована.

Прогнозую, що надалі відсот­ки за кредитами поступово зменшуватимуться, але не надто стрімко. Це пов’язано з високими витратами на їхнє обслуговування, тому різко знижувати кредитні ставки банкам не вигідно. Вони триматимуться на рівні 24–26 %.

Не надто, гадаю, розвиватиметься й іпотека. Банки нині більш вимогливі до позичальників. Щоб придбати квартиру чи будинок через іпотеку, треба мати не менше тисячі доларів офіційного доходу. Визнаємо, що таких людей у нас не так багато. Принаймні на Закарпатті. Кредитування на придбання авто збережеться на лізингових умовах. Роздрібне кредитування вже поновлюється і розвиватиметься, але за збереження жорстких умов до вибору позичальника. Головне, що нині цікавить банки, – платіжна історія клієнта, реальний рух коштів рахунками, а не заставне майно.

– Ще діє заборона Нацбанку видавати кредити фізичним особам у валюті. Як, на вашу думку, це вплинуло на ринок і чи буде скасована ця постанова регулятора?
– Постанова чинна до кінця   року. На мою думку, в якій валюті люди заробляють гроші, у такій їм і потрібно видавати кредити, щоб вони могли нормально розраховуватися й не залежати від коливання курсів. А саме таку ситуація ми спостерігали торік, коли різко підскочив долар і люди, заробляючи в гривнях, не могли платити за валютним кредитом. Щодо заборони Нацбанком валютних позик, гадаю, її продовжать. Хоча для фін­установ було б краще, якби центральний банк її скасував, бо нині назбиралося багато валютних депозитів. Кошти є, а дівати їх нікуди.

– Чи вирішено проблему неповернення кредитів?
– Те, що було безнадійним, вже не повернеться. Такі позики банки списали або ж відшкодували майном позичальників. Але з проблемними кредитами, які залишилися, продовжують працювати. Торік банки виконали величезну роботу з повернення позик, та все ще значна кількість кредитних портфелів є проблемними.

– Озвучується експертна думка, що нині банки з іноземним капіталом, які потерпали від браку коштів, бо їхні головні офіси вивозили гроші за кордон,  отримують фінансування ззовні…
– Асигнування є, бо банки мусять це робити. Є вимоги НБУ. Крім того, усі українські фінустанови з іноземним капіталом під час кризи пройшли стрес-тест: вони змушені були збільшити свої статутні капітали, зробити переоцінку усього заставного майна (у середньому його вартість була зменшена на 20 %) і відповідно доформувати свої резерви. А для цього треба було дістати фінансування й від материнських структур. Гадаю, Нацбанк і надалі коригуватиме їхню роботу.

– Можете впевнено казати, що нині банкам уже можна повністю довіряти й знову класти вільні кошти на депозити?
– Банки, які мали серйозні проблеми, під час піку кризи вже відсіялися. У тих, що залишилися, є всі шанси нормально працювати, тож їм можна більше довіряти. Хоча кожна людина, яка несе свої гроші до фінансової інституції, однаково має зважати на ризик і так само вивчати установу. Треба подивитися, хто є власниками, акціонерами банку, наскільки вони готові підтримувати свою структуру, чи велика це установа. Також бажано дізнатися про співвідношення депозитного портфелю і власного капіталу інституції. Маємо випадки, коли перший перевищує останній у кілька разів. Зрозуміло, що такий банк, хоч і має певний дохід, але не відповідає капіталом за своїми зобов’язаннями. Причому фонд гарантування вкладів покриває певні суми лише фізичним особам. Ні підприємцям, ні підприємствам у разі закриття установи ніякого відшкодування збитків не передбачено. Так само не відшкодовуються вклади у дорогоцінних металах.

Теорія й практика

Аби переконатися, що висновки експерта відповідають дійсності, я, удаючи звичайного клієнта, вирушив до найближчого відділення одного з банків. Зайшовши до кредитного відділу, цікавлюся, чи можна взяти кредит і що для цього потрібно. Працівниці детально розпитують, яка саме позика мене цікавить, є я найманим працівником з офіційними доходами чи приватним підприємцем. Кажу, що найманий і мене цікавить споживчий кредит.

Запевняють, що банк кредити дає, але… Ось тут почалося найцікавіше. По-перше, видає, як правило, працівникам тих підприємств та установ, які мають угоду з ним і відповідно отримують зар­плату на картки. По-друге, видає й, так би мовити, не своїм, але під заставу майна. Причому сума кредиту не перевищуватиме половину вартості майна. Оцінку робить сертифікований фахівець.

До того ж потрібно підтвердити офіційною довідкою з податкової свої доходи. Залежно від їх величини банк може розрахувати, яку суму кредиту він може виділити. Здебільшого вона не перевищує 20 тисяч із терміном погашення 5 років під 23 % річних. Доходи позичальника мають покривати витрати на проживання, а також відсотки та тіло кредиту. І, звісно, має бути платоспроможний поручитель…Кажу, що практично це нереально, бо офіційні зарплати у нас невисокі. Заперечують: мовляв, є чимало клієнтів, працівників бюджетних організацій, які мають досить високу платню, тож можуть дістати кредит.

На придбання житла чи авто банк також виділяє кошти, але… Знову ж таки потрібно документально підтвердити свою платоспроможність, а сам кредит видається під іпотеку. Тобто придбане  оформляється на банк і лише після повного погашення боргу  установа перепише його на вас.

Така ж ситуація і стосовно приватних підприємців, які хочуть узяти кредит на розвиток бізнесу. Треба офіційно підтвердити доходи, оформити в заставу майно, усе нотаріально засвідчити…

Працівники банку запевнили, що отримати кредит усе ж реально, але ду-у-у-у-уже проблематично. Нині, сказали, фінустанова  вже навчена передкризовим досвідом, тож по кілька разів перевіряє позичальника. Від себе порадили: мовляв, якщо хочете дістати кошти швидше і з меншими проблемами, зверніться до кредитної спілки. Правда, відсотки там будуть значно вищі. Або ж, твердять, є якийсь банк в Ужгороді, який також видає «бланкові» кредити (без застави майна).

Як кажуть, хто шукає – знайде. Виходить, ми поволі таки виборсуємося з фінансової кризи. Ось тільки швидкість наразі, як у черепахи.

Петро Поліха / “Старий Замок “Паланок”, ViZa

Эти регионы являются главной электоральной базой Партии регионов

В июле долг населения за потребленные жилищно-коммунальные услуги уменьшился на 3,9%, или на 407,9 млн. гривен до 10 044,0 млн. гривен. Об этом сообщил Государственный комитет статистики.

Долг за квартирную плату по состоянию на 10 августа уменьшился на 15,0 млн. гривен до 2 018,0 млн. гривен.

Долг за отопление уменьшился на 170,7 млн. гривен до 4 988,7 млн. гривен.

Долг за газоснабжение уменьшился на 217,9 млн. гривен до 1 085,6 млн. гривен.

В июле, как и в предыдущем месяце, среди регионов наибольшая задолженность за отопление зафиксирована в Донецкой (902,470 млн. гривен), Днепропетровской (794,664 млн. гривен) и Харьковской (734,601 млн. гривен) областях; за газоснабжение – в Днепропетровской (189,928 млн. гривен), Одесской (168,600 млн. гривен) и Харьковской (125,666 млн. гривен) областях.

Наибольшая задолженность по квартирной плате в июле зафиксирована в Донецкой (345,336 млн. гривен), Днепропетровской (321,607 млн. гривен) областях и в Киеве (196,331 млн. гривен).

Напомним, в июне долг населения за потребленные жилищно-коммунальные услуги уменьшился на 4,1%, или на 445,6 млн. гривен до 10 451,9 млн. гривен, сообщают «Українські новини»

Відомий російський експерт в галузі економіки Михайло Хазін вважає, що діяльність Сергія Тігіпка носить суто декларативний характер, і формального наповнення його слова про реформи не мають.

Про це він розповів у ексклюзивному інтерв’ю УНІАН.

У відповідь на зауваження про те, що віце-прем`єр-міністр України Сергій Тігіпко, який у нас відповідає за реформи, заявив про вісім пріоритетних напрямків економіки, зокрема, про підтримку малого і середнього бізнесу, залучення іноземних інвесторів, створення сприятливого інвестиційного клімату тощо, М.Хазін сказав: «Ну а програму ви бачили? Поки що це чисті гасла, за якими нічого немає. Я саме про це і казав: далі заяв ваші реформатори поки що не йдуть. На гаслах і деклараціях далеко не виїдеш. Наскільки я пам`ятаю, ці напрямки були озвучені ще на початку літа. Вже вересень. Що було зроблено за три місяці?». За словами експерта, «навіть у Росії вже всі знають, що в Україні готуються прийняти Податковий кодекс. Прийняти його готуються вже майже півроку. І ось знову, буквально кілька днів тому Сергій Тігіпко заявляє, що проект кодексу буде змінений до невпізнання. Вже який місяць реформи в країні обмежуються лише їх обговоренням на численних ток-шоу. Час уже переходити до їх практичної частини!».

Крім того М. Хазін зазаначив, що Україна має дуже швидко запроваджувати декларовані реформи, бо у іншому разі дефолу, вже найближчим часом, уникнути не вдастся.

UA-Time