Згідно нових правил, за якими мають відбуватися вибори 31 жовтня, передвиборча кампанія має стартувати за 50 днів. Тобто не раніше вересня. В принципі, всі ключові політичні гравці дотримуються встановлених правил. Поки що.

Але стосовно виборів мера Ужгорода, то тут скоро цю обіцянку порушать. Аж занадто для багатьох ласим шматком є обласний центр Закарпаття. Тому деякі містечкові лідери вже починають грати в свою гру. Без оголошення о початку війни.

Хтось вже на повну починає скликати прес-конференції, роздавати коментарі ЗМІ на будь-які теми та проплачувати з цією метою різного роду акції та масові гуляння.

UA-Time вирішив випередити події та перед початком бурної битви за місце на Поштовій, 4 проаналізувати основних претендентів на місце мера.

Але перед цим варто нагадати читачам, що згідно нових виборчих правил, міського голову має висувати  лише партія. І та, яка має право йти на вибори (мається на увазі партія, а не блок чи об’єднання, яким заборонена участь в перегонах).

Отже, хто може поборотися за міську Ратушу?

Сергій Ракушняк

Те, що нинішній мер буде брати участь на виборах – сумнівів ні у кого не викликає. Навіть, попри не любов ужгородців до нього. Чому балотуватиметься? Та бо йому нема куди діватися.

Сьогодні політична фігура Ратушняка має вплив лише в Ужгороді. Президентську кампанію він провалив як тільки міг, тому на більше, ніж Закарпаття, розраховувати не може.

А перемогти на виборах мера він має найбільше шансів. По-перше, у Сергія Миколайовича є стабільний електорат в місті – до 15%. По-друге, гідного суперника, який би об’єднав навколо себе всіх людей, голосуючих проти нього – поки нема.

Тому класична схема, завдяки якій Леонід Чернівецький вже вдруге перемагає в Києві, мабуть спрацює і в Ужгороді.

Пану Ратушняку залишилося лише обрати партію, яка його висуне. А ось тут вже виникають проблеми. З останнього місця дислокації, «Народної партії», його виключили, тому зараз йому слід шукати нового політичного «даху». Хоча для Ратушняка, який міняв партії  як рукавиці, це не проблема.

Свого часу ходили чутки, що Сергій Миколайович може знайти собі місце в БЮТ. Принаймні він активно підтримував Юлію Володимирівну в другому турі президентських перегонів. Але як тільки вона програла, Ратушняк став прихильним до Партії регіонів.

До того ж, у нього склалися достатньо хороші стосунки з нинішнім губернатором краю Олександром Ледидою. Тому зараз сказати, від якого імені піде на вибори мер Ужгорода – нині важко. Сюрпризів в цьому плані може бути багато.

Павло Чучка

Про наміри селищного голови Баранинців відомо давно. Мабуть, ще не пройшла образа за програні в 2002 році вибори Віктору Погорєлову.

Та і рейтинг нині Павло Павлович має не поганий – йому пророкують місце в трійці лідерів. Проте тут виникає одне «але»: у Чучки останнім часом був «мир» з Ратушняком. Принаймні боролися вони спільно проти одного ворога – Віктора Балоги.

Але останнього вже нема при владі, тому і цілі можуть бути різні. Тим більше, Ратушняк відтепер у тісних стосунках з Ледидою, а Чучка навпаки давно з ним ворогує.

Від кого буде йти Чучка? Скоріш, за все від «Батьківщини», членом якої він є. Але і тут виникає одне «але».  В місцевих прихильників Юлі є свій кандидат – голова міської організації банкір Василь Гнатків. Він давно вже мітить на мера міста, проте його партія ніяк не пускає. Та і популярність його низька.

А ось хто не розгубив ще свого електорату так це Володимир Гісем та Віктор Погорєлов. Першого знають в місті, але оця впевненість і зіграє з ним злий жарт. Після феєричного другого місця на виборах 2006 року він не зробив абсолютно нічого, щоб втримати голоси. Тому як буде зараз достеменно невідомо. Зрозуміло одне – балотуватиметься від Соціалістичної партії, з якою вже працює довгі роки.

Щодо Погорєлова – то він ніколи не приховував, що не проти повернутися на колишню посаду. Принаймні весь цей час піарився як міг – роздавав коментарі всім ЗМІ з будь-якої теми як начальник головного управління економіки з політичним підтекстом. Тобто критикував нинішню місцеву владу та натякав, а як же було, коли він був мером.

Зрештою – шанси має. Багато ужгородців на фоні нинішнього господарювання ладні обрати його, ніж Сергія Миколайовича.

Від кого піде Погорєлов? В 2006 році він балотувався від екологічного проекту «ЕКО+25%». Але цілком можливо, що він знайде «дах» у нинішньої чи колишньої влади. В принципі заради мети партійність ролі не грає.

Свого часу говорили і про повернення в рідний Ужгород Юрія Чижмаря. Все-таки, 13% на минулих виборах не якась там дрібничка, щоб просто нею розкидуватися. Але у молодого політика вже з’явилася нова посада – в Київській державній адміністрації, тому йому зараз не до міста над Ужем.

Ще одним ймовірним кандидатом на посаду мера могла б стати Мирослава Каламуняк. В команди Віктора Балоги ще залишилися важелі впливу для  того, щоб перемогти на виборах мера. А директор швейної фабрики цілком підходящий  для цього кандидат. Питання в тому – чи вона сама цього захоче.

Серед інших кандидатів варто також відмітити Партію регіонів. Те, що вона когось підтримає не піддається сумніву. Ось кого? Ратушняка? Погорєлова? Чи свого кандидата? В принципі, кандидатів в середині партії багато – але більшість з них вже працюють в обласній державній адміністрації.

Міг би стати ним Олег Адамчук – відомий бізнесмен, депутат облради та й ще новий очільник міської партійної організації. Але він цього тижня оголосив на прес-конференції, що хоче балотуватися  в облраду.

Та і чи захоче ПР випробувати довіру ужгородців своїми кадрами – ще те питання.

Окрім них, стати мером міста над Ужем хоче ще багато місцевих князьків. Зокрема, активно піариться власник цілодобових магазинів «Зіна» Микола Жолтані. Спонсорує всілякі акції, встряває в різні скандали. Одним словом, у всіх на слуху. І «дах» собі вибрав цікавий – Молодіжну партію України.

Або Володимир Бобков – колишній заступник Ратушняка. Той, вже встиг запам’ятатися мешканцям міста конфузом – він вивісив свої передвиборчі біг-борди раніше за всіх, ще до 30 травня. Звісно, це йому не допомогло, адже вибори тоді відмінили.

Хто складе всім їм компанію стане відомо у вересні. Проте величезна кількість бажаючих скинути Ратушняка підказує, що ужгородці ще в серпні стануть свідками величезної битви за місцевий електорат. Чекати лишилося не довго.

Дмитро МОВЧАН, спеціально для UA-Time